"Самопізнання – це не складно. Це просто увага до себе. До кожного відчуття, яке щось хоче сказати."
Атмосфера тижня:
Цей тиждень — не про виправлення себе.
Це тиждень — про чути, розуміти й приймати.
Твоя тривога, твоя радість, твоя втома — усе має сенс.
І тільки ти можеш дати їм голос.
Sia Unstoppable (Perfect Isn't Pretty Mix)
Ця пісня про силу, яка в кожному, навіть якщо зовні — неідеальність.
-
🎯 МЕТА:Навчитись бачити себе зсередини, а не лише зовні.
Зрозуміти, як почуття формують наш день, рішення, стан.
Побачити, що за кожним "не знаю, чому мені погано" — стоїть відчуття, яке просто хоче уваги.
- Завдання на Тиждень:
Створи “Щоденник Емоцій”Візьми щоденник або цифрову замітку, яка стане твоїм емоційним простором.
Запитай себе:
– Що я відчуваю просто зараз?
– Чи є цьому ім’я?
– Що хоче ця емоція — сказати, змінити, захистити?
Записуй без фільтрів: злість, захоплення, образу, натхнення — усе, що хоче бути названим
Можеш використовувати асоціації, кольори, образи, слова.
🎨 Формат вільний:
– слова
– малюнки
– графічні фігури
– колажі
– або просто один колір на день
Це не щоденник “думок”. Це простір “відчуттів”.
-
📷 ФОТО ТИЖНЯ:
Образ мого стануЗроби фото, яке передає твій емоційний стан або один із найбільш сильних моментів тижня.
Це може бути:
– порожній стілець
– ранкове світло
– місце, де ти видихнула
Обери зображення, яке говорить про тебе без слів.
-
☀️ НАГАДУВАННЯ НА ЦЕЙ ТИЖДЕНЬ:- Неприємні емоції — не вороги, а індикатори
- Усе, що ти відчуваєш — вже має право на існування
- Кожен запис у щоденнику — це крок до щирості
- Все, що ти відчуваєш — це частина тебе
“ОДНА ЕМОЦІЯ = ОДИН ЖЕСТ”
Не приховуй. Не контролюй. Дозволь емоції пройти через тебе — рухом.
Іноді, щоб прожити щось — достатньо одного жесту.
🔹 Як виконувати:
1. Коли відчуваєш сильну емоцію — не тікай.
Не аналізуй. Просто назви її: злість, тривога, сором, спокій, натхнення, смуток, радість…
2. Запитай себе:
Якби ця емоція була рухом, яким він був би?
Не “правильним”, а чесним:
– пульс
– стиск
– кивок
– завмирання
– відкриття долоні
– повільне піднесення рук
– доторк до стіни
3. Зроби цей жест. Один раз. Нічого більше.
📍 Варіанти жестів:
Емоція | Жест |
Розчарування | Обережно скласти руки на коліна |
Сум | Вкрити себе пледом |
Радість | Крутнутись на місці або підстрибнути |
Впевненість | Пальці з’єднані в трикутник |
Тривога | Стиснути й повільно розтиснути кулак |
Злість | Стиснути папір і відпустити |
Вразливість | Схрестити руки, ніби обіймаєш себе |
Після дії — не аналізуй. Просто дозволь емоції “пройти” через рух.
💬 Фраза для себе:
“Я не мушу контролювати те, що відчуваю.
Я можу доторкнутись до цього — і не зникнути.”
🌀 ВПРАВА “ОБНУЛЕННЯ”
Це не про втрату. Це — про повернення.
Про зняття важкого, чужого, тимчасового.
Щоби торкнутися себе справжньої — без масок, “мусиш” і “треба”.
Як виконувати:
📍 Займи зручне положення. Можна сидячи або лежачи.📍 Заплющ очі. Зроби кілька глибоких повільних вдихів.
📍 Уяви, що стоїш у тиші — ніби перед дзеркалом, але без образу.
🧥 Почни "знімати" ролі — одна за одною.
Ніби знімаєш одяг, що вже не потрібен:
– “Ось я — виконавиця.Я знімаю цю роль. Вона була важливою. Але зараз — ні.”
– “Ось я — сильна.
Я знімаю цю роль. Дозволяю собі розмʼякнути.”
– “Ось я — добра.
Але не завжди. І це нормально. Я не зобовʼязана відповідати образу.”
– “Ось я — організована.
Я дозволяю собі не тримати все під контролем.”
📌 Можеш додати свої:
“Ось я — _____. І я знімаю це з себе.”
🌫 Уяви, як ці ролі-одяг м’яко спадають на підлогу.
Вони більше не чіпляються.Вони не тиснуть. Вони вже не твої — принаймні зараз.
🫶 Запитай себе — м’яко, чесно:
Хто залишився?Яка я — без цих форм?
Без зусиль. Без образу. Без “мусиш”.
Просто — я.
📓 Запиши, що ти побачила або відчула.
Можливо — слово. Можливо — стан. Можливо — тиша.Ти не відкидаєш їх, не знецінюєш. Ти просто відпочиваєш без них.
✨ Ти стоїш на чистому місці.
✨ Ти — не роль. Ти — жива.
ФІНАЛЬНА НОТА ТИЖНЯ:
Цей тиждень не був про вирішення.
Він був про побачити.
Ти дозволила емоціям не тиснути всередині, а дихати.
Ти дала собі місце — не для відповідей, а для відчуттів.
🌀 У кожній емоції цього тижня було щось живе: щось, що ти більше не змовчала.
🌀 Ти не відштовхнула, не заклеїла зверху “я нормально” — ти залишилась.
🌀 І саме в цьому — нова сила.
Тепер ти знаєш:
- тобі не обов’язково бути стабільною, сильною чи зібраною,
- щоби бути в контакті з собою.
Ти вже доторкнулась до справжньої себе.
І вона — не складна. Вона — реальна.
🌙 До наступної капсули — з довірою до себе.
Не для того, щоб виправити. А щоб залишитись. 💠