🌕 Цей тиждень — про…
…відмову від надмірного, зайвого, нав’язаного
…здатність зупинитись і побачити суттєве
…тиху силу вибору “достатньо”
Простота — це не про менше.
Це про тільки те, що має сенс.
Це про чіткість, легкість, чесність.
Andy Grammer – Keep Your Head Up
Ідеальна для того, щоб нагадати: не потрібно бути героєм щодня. Іноді сила — у простому рішенні тримати голову високо, навіть коли все йде не за планом. Посміхнутись. Продовжити. Бути.
- 🎯 МЕТА:
Зрозуміти, що простота — це не втрата.
Це шлях до глибини.
До себе. Без шуму.
- Завдання на Тиждень:
1. Один день — одна дія
📌 Щоранку пиши собі одне єдине завдання. Лише одне.
Таке, що справді має сенс.
Не для списку. А для душі.
Наприклад:
– “Просто посидіти на сонці 10 хвилин”
– “Зателефонувати бабусі”
– “Прочитати сторінку улюбленої книги повільно”
Ціль — не зробити “все”. А зробити важливе.
2. Спрощення простору
🧺 Один раз на день обирай одну маленьку зону довкола себе:
шафу, полицю, сумку, робочий стіл, телефон
🧹 Задай собі запитання:
– Що тут справді потрібне?
– Що створює відчуття “повітря”, а не тисне?
Прибери зайве. Зроби простір легким.
3. Спостереження за надлишком
📱 Коли виникає порив:
– ще один скрол
– ще одне “треба зробити”
– ще одна задача, ще один курс, ще один крок…
🛑 Зупинись. Запитай:
– А чи справді це потрібно мені зараз?
– А що станеться, якщо я просто… побуду?
-
📷 ФОТО ТИЖНЯ:Зроби фото порожнього простору.
Можливо:
– біле простирадло
– прозоре вікно
– небо
Це буде фото не “нічого” — а фото місця для чогось нового.
-
💛 НАГАДУВАННЯ НА ЦЕЙ ТИЖДЕНЬ:🔲 Порожнеча — не відсутність. Це потенціал.
🎯 Ти не зобов’язана бути завжди зайнята.
🕊 Присутність — це найглибша форма любові до себе.
Ця маленька гра допоможе помітити свої емоції, дії та внутрішній стан без слів і оцінок.
🎴 Як грати:
- Напиши або роздрукуй картки з діями.
- Виріж і тягни навмання щоранку або щодня.
- Виконуй дію без пояснень і аналізу.
✨ Просто. Легко. Глибоко.
🌥 Практика “Моє небо дня”
Ти — не думки. Ти — простір, у якому вони виникають і зникають.
Іноді — ясне небо. Іноді — гроза.
Але в кожному випадку — ти більше, ніж погода.
📍 КРОК 1: Подивись на небо
Сядь біля вікна або вийди на балкон, вулицю.Подивись 1–2 хвилини без аналізу. Просто спостерігай.
– Яке воно сьогодні?
– Якого кольору?
– Що в ньому зараз — тиша, динаміка, важкість, політ?
📍 КРОК 2: Постав собі запитання:
“Якщо мої думки сьогодні — це небо, то яке воно?”📎 Можливо:
- Сіре й нерухоме — “Я зупинився”
- Зі світлими проривами — “Є надія”
- Штормове — “Я в напрузі, але не руйнуюсь”
- Чисте і ясне — “Я відчуваю легкість”
📍 КРОК 3: Зобрази “небо свого дня”
Обери один із форматів:- Намалюй/нашкрябай/запиши словами, яке твоє внутрішнє небо зараз
- Зроби фото неба й підпиши його словами про свій стан
📍 КРОК 4: Заверши фразою - нагадування:
“Моє небо змінне. Але я — простір, який усе вміщає.”
“Я не мушу бути завжди ясним. Я мушу бути справжнім.”
“Навіть буря минає. Простір залишається.”
🌀 Що дає ця практика?
- Вона не вимагає “ставати спокійним”.
- Вона допомагає помітити себе в моменті, не оцінюючи.
“Я — не те, що відбувається. Я — той, хто це приймає.”
🌕ФІНАЛЬНА НОТА ТИЖНЯ:
Цього тижня ти зробив щось дуже просте.
А отже — дуже глибоке.
— Ти зробив менше.
— Але побачив більше.
— Ти не поспішав.
А отже — не пройшов повз себе.
💭 Ти доторкнувся до того простого місця в собі, де не треба нічого доводити.
Де “бути” — вже досить.
Де життя — не перегони, а присутність.
До наступної капсули — із тим самим диханням.
І з новим спокоєм:
“Я не поспішаю жити. Я живу.”❤️